Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)

в очікуванні рейсу в Борисполі

Ну ось ми і повернулися! Де ми були, що ми бачили та з ким познайомилися ви можете почитати та побачити нижче.

Якщо в блозі Зроби Сам(А) ви читаєте записи лише про скрап та листівки, будь-ласка, не поспішайте закривати сторінку. Для вас у цій розповіді є також багато цікавого! А якщо ж ви відноситесь до тієї категорії читачів, що зрідка любить читати про різноманітні подорожі та віддалені куточки світу, беріть кружку чаю та насолоджуйтесь. Попереду 13 днів захоплюючої подорожі!

Напевно варто зазначити, що їздили ми не стільки у відпустку, скільки у робоче відрядження за кордон.

Ми повернулися (історія #3)

Куди? В головну “штаб-квартиру” компанії Trimcraft (виробник товарів торгової марки Dovecraft, First Edition та інших), що знаходиться посеред Шервудського ліса в славетному місті Ноттінгем в Англії.

Ми повернулися (історія #3)

я перед входом у склад Трімкрафта (збоку стоїть чиєсь зовсім не маленьке замовлення)

Наша ділова зустріч в Ноттігемі була запланована на 21-ше липня, а закордонні паспорти з візами ми отримали лише 20-го зранку (з чим, я вважаю, нам просто неймовірно пощастило, адже 19-го липня я абсолютно втратила надію отримату візу та поїхати в Англію). Тоді ж купили останні білети на літак, забронювали машину і вирушили в королівську країну.

Ми повернулися (історія #3)

на борту літака в небі десь над Голандією

Слід зазначити, що це наша перша самостійна поїздка, яку ми організували без допомоги туристичної компанії. Зазвичай ми завжди покладаємося на Галопом по Європах у наших подорожах (і в буквальному змісті цього слова задовбуємо менеджерів різноманітними побажаннями по турах), але цього разу абсолютно усе робили самі.

Оскільки ціль нашої поїзди була діловою, ми не могли їхати у туристичну відпустку із тур-копанією. Довелося їхати у бізнес поїздку, а туристичну частину подорожі складати самостійно. Тому я провела не один день в пошуках оптимального маршруту подорожі країною, в ознайомленні із традиціями, нормами поведінки, манерами та іншими важливими для туриста моментами.

Найбільше мене лякало два моменти:

  • мова (або краще сказати британська вимова). я чудово розумію американців, а от практики британської англійської у мене ніколи не було, тому я дуже переживала чи зможу нормально спілкуватися.
  • лівосторонній рух (після подорожі до Шрі Ланки, де ми вперше побачили лівосторонній рух який нас м’яко кажучи шокував) адже ми планували взяти на прокат машину і подорожувати Англією на машині.

Майже в останній момент ми вирішили розшити нашу подорож по майже всій території Великобританії, відвідати не лише Англію, але і Шотландію та Уельс.

Ось так виглядав наш маршрут:

Ми повернулися (історія #3)

фото клікабельне і збільшується

Маршрут я складала на основі ось цього туру, дещо викреслила, дещо добавила і в результаті отримала наступну подорож:

День 1. Середа, 20 липня.

По прильоті в Лондон ми взяли на прокат машину і кілометр за кілометром потихенько поїхали в Ноттінгем. Не знаю як Лесику, але мені було їхати страшно. Я щосили намагалася не заснути (прилетіли ми пізно, а їхати довелося  близько 3 годин), і постійно слідкувала за дорогою. Начитавшись в інтернеті про їзду в Англії я дуже переживала.

Ми повернулися (історія #3)

motorway M1

Особливо мене лякали кругові перехрестя (світлофорів у Великобританії досить мало, в основному на перехрестях розташовані roundabounds – кола) і повороти на право (яких на щастя було досить мало).

А ще уявіть собі, замість того щоб поїхати прямо в готель наш навігатор спочатку помилково привів нас в офіс Трімкрафта посеред глибокої ночі!

День 2. Четвер, 21 липня.

О 9:30 ранку ми домовилися зустрітися в холі готелю із нашим менеджером та комерційним директором Трімкафту і поїхати в офіс на ділову зустріч. По приїзду в офіс ми познайомилися з іншими працівниками, дізналися про плани розвитку компанії та обговорили поточні справи. По секрету скажу – на вас чекають просто фантастичні нові колекції та цікаві новинки!

Ми повернулися (історія #3)

Найджел працює над новою колекцією паперових квітів

Різноманітні британські скрап журнали, в яких рекламується Dovecraft:

Ми повернулися (історія #3)

Ми також мали можливість потрапити на їхній вражаюче великий склад! Здавалося, там стоять безкінечні стелажі із картонними ящиками з товаром:

Ми повернулися (історія #3)

стелажі, коробки, ящики… а в них! справжні скрап товари!

Ми повернулися (історія #3)

а ось це Лесик надумав взяти з собою 🙂 (у візку набори для листівок, ось ці)

Після цього ми завітали у гуртовий магазин, де я мала можливість познайомитися із Сюзан, яка є штатним дизайнером і виготовляє листівки-зразки із товарів Трімкрафта.

Ми повернулися (історія #3)

В живу її листівки виглядають в рази краще ніж на фото (ви мали змогу бачили її листівки на упаковках від деяких товарів, особливо на наборах паперу для декупажу, наприклад).

Ми повернулися (історія #3)

стенд із листівками-зразками

Ми повернулися (історія #3)

листівка-зразок використання набору Santa’s Helper

Ми повернулися (історія #3)

годинник із товарів з нової колекції Fizzy Moon Christmas

І декілька фото магазину:

Ми повернулися (історія #3)

зліва – частина колекції Fizzy Moon Christmas, посередині – Fizzy Moon Celebrate, справа – декілька колекцій First Edition

Ми повернулися (історія #3)

посередині – набори First Edition, справа – Back to Basics II

День 3. П’ятниця, 22 липня.

В п’ятницю на нас чекала екскурсія Ноттінгемом, містом що оточнене Шервудським лісом, де за легендами жив Робін Гуд.

Ми повернулися (історія #3)

Звісно ж у місті знаходиться статуя Робіну:

Ми повернулися (історія #3)

Ноттінгем, як і будь-яке інше місто Великобританії вражає своїми пам’ятками архітектури, стародавніми будинками та затишними вуличками. Навіть звичайні жилі будинки мають чим похвалитися – красиві фасади, кам’яні забори…

Ось такі королівські поштові скриньки знаходяться на кожному кроці (державна поштова служба в Англії так і називається – Королівська пошта – Royal Mail):

Ми повернулися (історія #3)

А ось таких урн для сміття досить мало, хоча вулиці в Англії дуже чисті та прибрані:

Ми повернулися (історія #3)

Біля входу в замок Ноттінгему стоїть, поміж інших менш нам відомих, ось така статуя Байрону:

Ми повернулися (історія #3)

Біля замку – найстаріший в місті паб “Trip to Jerusalem” (називається він так не спроста – саме звідси хрестоносці вирушали в походи на Єрусалим):

Ми повернулися (історія #3)

А на завершення нашої екскурсії ми потрапили у ось такий магазин із солодощами – просто рай для любителів солодкого:

Ми повернулися (історія #3)

зверніть увагу на розмір цих цукерок!

Ми повернулися (історія #3)

в магазині із солодощами

Ще в Ноттінгемі мені сподобалася вивіска однієї із перукарень:

Ми повернулися (історія #3)

День 4. Субота, 23 липня.

Виселившись із готелю у Ноттінгемі ми вирушили на північ королівства у столицю Шотландії Едінбург із зупинкою у Йорку, який вважають історичним центром вікінгів (до речі, вважається що Яна та Ян це імена похідні від вікінгів).

День 3. П'ятниця, 22 липня.

правда ж незвично? руль з іншої сторони 🙂 (Лесик встановлює маршрут на навігаторі)

І ось ми вже в дорозі, в руках у мене навігатор, без якого ми б далеко не заїхали:

Ми повернулися (історія #3)

На вулицях Йорку висять ось такі інформативні плакати про вікінгів:

Ми повернулися (історія #3)

В Йорку ми зупинилися на швиденький обід, піднялися на фортецю замку та прокаталися на екскурсійному автобусі містом.

Ми повернулися (історія #3)

ось такі емблеми розташовані на кожному міському вказівнику; красиві, чи не так?

Ми повернулися (історія #3)

Йорський замок в мініатюрі

Ми повернулися (історія #3)

перед входом на башту замку

Практично в кожному місті (в центрі) можна побачити ось такі каруселі, а також багато інших атракціонів для дітей та дорослих:

Ми повернулися (історія #3)

По дорозі з Йорку в Шотландію ми зупинилися біля кафе із цікавим написом – останнє кафе в Англії (як на мене – чудове місце для пам’ятного фото):

Ми повернулися (історія #3)

А на кордоні стоїть валун із написом Scotland, там же збоку карта шотландії та кіоск із сувенірами:

Ми повернулися (історія #3)

До речі, хочу зауважити, що нам просто неймовірно пощастило із погодою. Англійці дуже дивувалися що ми не взяли із собою парасолі (адже всі знають, що в Англії дощить практично кожного дня). За весь період нашої відпустки стояла ідеальна літня погода із красивим блакитним небом та декількома хмарками. Тому змокнути під британським дощем нам так і не вдалося (хоча в Тернополі в той час постійно лило як з відра!).

День 5. Неділя, 24 липня.

В неділю на нас чекало прекрасне історично-насичене місто Едінбург. Сівши на рейсовий автобус (а перед тим випитавши в менеджера готелю як дістатися до центру та отримавши надруковану карту) ми вирушили досліджувати столицю Скотів (scots = шотландці).

Мушу сказати, що не така страшна шотландська вимова як про неї говорять 🙂 . Так, балакають шотландці дійсно зі своїм власним діалектом, часто використовують слова (чи то звук) Аїй! (що можна трактувати як “так” або “привіт”) та Наеї! (“ні”) на відміну від звичного єс та ноу. Але заголом, якщо вслухатися, то зрозуміти їх можна. В гіршому випадку завжди можна ввічливо перепитати.

Ми повернулися (історія #3)

Екскурсійні автобуси, що їздять по місту (по будь-якому місту у Великобританії) – двоповерхові. На першому закритому поверсі майже нікого немає, усі туристи перебираються на відкритий другий поверх звідки краще видно визначні місця, і де можна в живу поспілкуватися із гідом:

Ми повернулися (історія #3)

на другому поверсі екскурсійного автобусу – гід виконував свою роботу на відмінно, він не лише захоплююче розповідав, але і влучно жартував

Нашою найважливішою зупинкою в Едінбурзі була вулиця під назвою Royal Mile на якій знаходиться Едінбурський замок:

Ми повернулися (історія #3)

Едінбурзький замок, або фортеця знаходиться на високому неприступному кам’яному пагорбі і виглядає дійсно могутньо. В середині для відвідувачів діє декілька музеїв та експозицій, там також можна побачити актора у національному одязі, що грає на волинці:

Ми повернулися (історія #3)

Далі ми відправилися в круїз по північному морі – покаталися на кораблику, подивилися на чайок та морських котиків (ніколи раніше не бачила їх вживу, відтак була сильно вражена їхніми розмірами):

Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)


Ми повернулися (історія #3)

День 6. Понеділок, 25 липня.

З цим днем розпочалася найбільш захоплююча (для мене) частина нашої подорожі. Зранку ми відвідали єдиний білий замок Шотландії – Blair Castle, що так і дихає давниною.

Ми повернулися (історія #3)

Біля замку знаходиться ліс із гігантськими секвоями, а також дуже красивий парк із міні-озерцем, в якому плавають лебеді. Одним словом – краса!

Ми повернулися (історія #3)

Прогулявшись замком ви взяли курс знову на північ – вирушили в місто Інверснес, через яке пролягає дорога до знаменитого озера Нес (Лох Нес – в перекладі Озеро Нес). В мене майже вилізли очі в пошуках чудовиська в озері 🙂 .

Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)

Але як розповіли нам у музеї Нессі це всього лиш увіковічнена ілюзія, що перетворилася в всесвітньо відомий міф. Якщо комусь цікаві наукові деталі, то ось коротко:

Озеро Нес дуже глибоке та холодне (більш ніж 200 метрів у глибину), оскільки воно холодне у ньому немає ні великої кількості водоростей ні риби. Оскільки немає риби то великій, припустимо, амфібії немає чим харчуватися, відповідно ніякого монстра фізично в озері бути не може.

На озері ми взяли на прокат кораблик і відправилися у далеке плавання:

Ми повернулися (історія #3)

Кораблик цей, до речі, брав участь у скануванні дна Лох Нес від National Geographic.

Ми повернулися (історія #3)

на кораблику посеред озера

Ми повернулися (історія #3)

карта озера

Ми повернулися (історія #3)

Лох Несс було крайньою північною точкою нашої подорожі. Відвідавши озеро ми повернули на 180 градусів і відправилися на південь в сторону Глазго, Манчестера та Ліверпуля.

Проїхавши всього декілька миль ми вирішили вперше в житті переночувати у Bed&Breakfast (дослівно: ліжко та сніданок). Bed&Breakfast являє собою невеличкий будинок, в якому здаються окремі кімнати. Готелем це назвати не можна, адже зазвичай власниками є одружена пара, що вийшла на пенсію (яка таким чином підробляє). Для ночівлі здаються по-домашньому оформлені кімнати, а зранку вам пропонують смачнющий місцевий сніданок (звісно ж домашнього приготування).

День 7. Вівторок, 26 липня.

З’ївши справжній англійський сніданок (із шотландським лососем замість жарених ковбасок, якого нам залюбки приготувала власниця Bed&Breakfast) ми відправилися далі на південь. Лесик як футбольний фанат хотів потрапити на один із стадіонів Англії, тому ми зробили зупинку у Ліверпулі і відвідали стадіон Anfield.

Ми повернулися (історія #3)

Далі ми знову вирушили в дорогу, як спочатку планувалося в Стратфорд, але побачивши по дорозі напис про замок у Варвіку вирішили звернути убік.

День 8. Середа, 27 липня.

Зранку на нас чекав чудово збережений історичний парк розваг для дітей та дорослих – Warwick Castle. Дізналися про це ми лише на вході (спочатку ми думали що це просто замок), і оскільки всі ми в душі трішки діти ми дуже зраділи.

Ми повернулися (історія #3)

переодягнений актор на вході в замок

Ми повернулися (історія #3)

Лесик знайшов собі другу принцесу (поки його перша принцеса налаштовувала фотоапарат)

Замок чудово організований в плані освіти молодого покоління – переодягнені актори прямо на вулицях показують сцени із життя людей 18-19 століття. Дітям також розповідають про різні історичні види зброї, показують як стріляти з лука і навіть раз на день “запускають” требуше.

Ми повернулися (історія #3)

ось ця пара розповідає про полювання та приготування вечері

Ми повернулися (історія #3)

а це, уявіть собі, сцена із життя жителів замку – воскові фігури мали вбудовані колонки і озвучували історії із життя

Ми також відвідали the dungeon – підземелля (із професійними акторами, які щосили намагалися налякати туристів), де ми потрапили в лабіринт із дзеркалами, та на відьмацький суд. Було і страшно і весело 🙂 .

Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)

Виїхавши із Варвіка ми направилися в місто Шекспіра – Стратфорд на Ейвоні. Наскільки ж я люблю відвідувати такі місця! Відразу ж виникає бажання взяти в руки книжку і з насолодою її перечитати від початку до кінця.

Стратфорд це зовсім маленьке містечко, але завдяки своєму генію воно прославилося на весь світ. Будинок, де народився Вільям зберігся і до сьогодні і нам пощастило побувати в середині.

Ми повернулися (історія #3)

саме в цьому будинку народився і прожив перші роки свого життя Шекспір

Ми повернулися (історія #3)

“All the World’s a stage and all the men and women are merely players” – одна із найбільш відомих цитат

Ми повернулися (історія #3)

у дворі будинку – актори Шекспірівських п’єс розважають публіку

На вулицях міста можна зустріти інших акторів, які люб’язно позують для фото:

Ми повернулися (історія #3)

Далі вуличками міста ми натрапили на інший будинок Шекспіра – той, де він жив разом із дружиною повернувшись із Лондона. Зараз там проходять розкопки:

Ми повернулися (історія #3)

День 9. Четвер, 28 липня.

Уельс, як сказала нам одна англійка – 5 mins down the road, but its a totally different country (5 хв вбік по дорозі, але це зовсім інша країна). І дійсно – інші люди, інші манери, інші звичаї. Одним словом Уельс нам зовсім не сподобався, тому ми там затрималися всього на декілька годин.

Натомість вирушили в сторону Солсбері.

По дорозі ми знову були вражені неймовірною англійською архітектурою – маленькі містечка із маленькими будиночками… словами цього не передати, це треба бачити. Зголоднівши, зупинилися по дорозі в пабі під назвою Oliver Cromwell (історичний персонаж, який скинув монархію і тимчасово встановив республіканську форму правління у Великобританії).

Ми повернулися (історія #3)

Близько 3 по обіді ми дісталися ще однієї історично відомої будівлі у світі – перед нами відкрилася вся краса Стоунхенджу:

Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)

День 10-12. П’ятниця – Неділя , 29-31 липня.

Три останні дні нашої подорожі ми провели досліджуючи столицю. Придбавши квитки на екскурсійний автобус ми першим ділом завітали на 221b Baker Street в музей приватного детектива Шерлока Холмса. І хоч Шерлок та Ватсон були вигаданими персонажами черга перед музеєм стояла неабияка. Збоку ж розташувався ресторанчик місіс Хадсон.

Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)

В середині музею, що оформлений повністю як квартира місіс Хадсон, де Шерлок та Ватсон знімали кімнати нас привітав старенький актор і представився – я Доктор Ватсон.

Ми повернулися (історія #3)

Музей Шерлока містив безліч деталей, що описані в історіях Конан Дойля, на стіні навіть висіла колекція метеликів Доктора Ватсона. На третьому поверсі музею розташовані воскові фігури серед яких Моріарті, а також голова собаки Баскервілів.

Ми повернулися (історія #3)

Наступною частиною нашої подорожі була прогулянка на катері по Темзі до обсерваторії Грінвіч. Нам навіть пощастило побачити як розводять лондонський міст!

Ми повернулися (історія #3)

Ми також покаталися на найбільшому у світі оглядовому колесі – The London Eye і оглянули Лондон із висоти. Особисто мені було дуже страшно на колесі (я боюся висоти), я практично “повзала” по капсулі (одна капсула колеса вміщає 25 людей), з чого Лесик ще й досі сміється 🙂 .

Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)

Звісно ж ми не оминули London Tower та виставку коштовностей королівської родини, які в основному використовують під час коронації. В тауері ми побачили справжніх величезних ворон. Королівські ворони, за легендою, оберігають тауер. Кажуть, що коли ворони покинуть башту, впаде тауер, а в з ним Лондон та уся Британська імперія.

Ми повернулися (історія #3)

Ми повернулися (історія #3)

Наступна зупинка – музей кіно, де мене найбільше вразив рухомий скелет тиранозавра із фільма “Ніч в Музеї” та статуя із фільму “Чужий” (пам’ятаю в дитинстві це був мій улюблений “ужастік”). Величезний зал в музеї відведений для Гаррі Поттера і це зовсім не дивно 🙂 .

Ми повернулися (історія #3)

Далі – прогулянка “стандартними” визначними місцями Лондона: Парламент, Аббацтво, Букенгемський Палац та інші. Навіть побачили знак Скотланд Ярд 🙂 .

Ми повернулися (історія #3)

Остання зупинка нашої подорожі – королівська резиденція Windsor Castle, де мені найбільше сподобався колекційний мініатюрний будинок королеви Мері. Фотографій із самого замку у нас немає, так як в середині фотографувати заборонено.

Ми повернулися (історія #3)

Наступного дня наша мандрівка Великобританією закінчилася, здавши взяту на прокат машину ми полетіли додому.

Поїздка мені шалено сподобалася перш за все свободою вибору і незалежністю від гідів та тур-оператора. Куди захотів – туди і поїхав. Але з іншої сторони подорож була резикованою, адже ми навіть не бронювали готелі (окрім першого в Ноттінгемі), а покладалися на те, що знайдемо їх в дорозі, не говорячи вже про медичну страховку, та “пожарні” номери телефонів. Були тільки ми двоє – і покладатися ми могли лише один на одного та на ввічливих та привітних британців.

А ще поїздка сподобалася мені тим, що ми дійсно побачили як живуть британці, по-справжньому відчули їхні звичаї та культуру (що у звичайних поїздках із тур оператором зробити досить складно). Як я люблю казати we experienced Britain.

Коли ми обідали в одному із ресторанчиків за сусіднім від нас столиком сиділа старенька пара і я була просто вражена тим, наскільки вони нагадували мені персонажів із фільмів про міс Марпл! Ось вам цитата із мого туристичного щоденника:

…Вона точно як із фільмів про міс Марпл – доглянута, гарно вдягнута, намальована, із золотими прикрасами та типічною британською вимовою. Справжня аристократка! Ще трішки і тут почне пахнути вбивством від Агати Крісті!

Подорожуйте світом, досліджуйте нові місця, відкривайте для себе нові культури!

SUBSCRIBE TO MY NEWSLETTER

25 Comments

    1. Я просто в захваті від розповіді і фото вашої подорожі) Це все так вражає!!! Ви гарно і з користю провели час! Просто заздрю вам по-білому… Дякую, що поділилися, своїм світом)))

    1. Яночка, я прочитала на одному диханні, з величезним захопленням!!!! а потім ще раз для чоловіка ))))
      суперова подорож! ви молодці!!!

    1. Яночка як класно і детально ти все розповіла, склалось відчуття що ми подорожували разом з вами. Дуже гарні колоритні фото . Побільше вам таких подорожей!!!

    1. Вражаюче захоплююча історія!!! Так приємно було читати і роздивлятися фото-, наче трішки там побувала. Дякую, Яно!Ви молодці!

    1. Классно! Поздравляю с плодотворной поездкой! И для вас(в плане работы)0 и для нас(для расширения кругозора)) Спасибо!!!Ждем новостей и новых бумажек, жалко только что вы все же далековато он нас…

    1. Давкрафт… аааа….
      Стоунхендж.. оооо….

      У мене брак слів! Я вам відверто заздрю! Нє, ось правильніше: якщо ви змогли, то я мені не слабО! О, я хочу зустріти сонце у Стоунхенджі!!! Амінь:)

    1. Просто супер! Дуже приэмно було почитати про вашу подорож) Навіть трішки заздрю бо мало де була за кордоном, та надіюсь все ще попереду))

    1. Яночка, подорож просто вражаюча! Дуже дякую за цікаву розповідь. Вже вкотре чую, що самостійно запланована подорож видається набагато цікавішою. Думаю що треба не боятися, а просто ретельно все спланувати, як ви, і досліджувати цікаві місця.

    1. Це ж треба так за одну поїздку побачити стільки визначних місць. Я вражена, все було ідеально продумано. Дякую за розповідь =))

    1. Історія повністю поміняла мою думку про Великобританію. Також надихнула дописати про цьогорічні подорожі (а то я вже пару місяців пишу-ніяк не допишу). Спасибі за розповідь і ще раз вітаю із новим досягненням – Великобританію покорено! 🙂

    1. Яка краса. Читаю і кайфую. А ще розумію, як нам до них, англійців, далеко. НУ не вміємо ми шанувати свою історію з такою ВЕЛИЧЕЗНОЮ любов”ю!!!

    1. Спасибо за пост и такое количество фотограий!! Я мечтаю побывать в Англии!! Благодаря Вашему рассказу узнала для себя много интересного!!!!

    1. Дякую Яна за чудову розповідь про Великобританію, дійсно, в насолоду було читати і розглядати фото, де ти ще не був))) а склад Трімкрафт, це мрія пбувати кожної “скрапарки”))))

    1. Неймовірно))))
      Цікаво написано та дуже гарно показано)))
      Ви чудові!Вмієте гарно і з користю відпочивати-МОЛОДЦІ!І дякую що поділились з нами)))

    1. Яна, спасибо за рассказ о вашей поездке. Как вроде сама там побывала еще раз.
      Дело в том, что мои родители – граждане Великобритании и живут уже много лет в Шотландии. Я раньше бывала там очень часто и объездила необъятные просторы этой сказочной страны. Эдинбург знаю очень хорошо. Там есть прикольная улица – Princess street, на ней можно сделать лучший шопинг. В Эдинбургском замке в августе проходят прикольные фестивали военных оркестров – это просто великолепное зрелище… Лох Несс помню, как холодное место с большим количеством развалин и маленьких семейных отельчиков, возле которых есть статуи предполагаемых Несси (чудовищ). Это, как край света, но с великолепными дорогами.
      Мечта у нас с мужем есть – провести последние годы жизни (пенсию) в Шотландии неподалеку от Эдинбурга (там есть чудесные места с видом на море).
      И почитав начало вашего рассказа я поняла, что хочу такую работу, как у Сюзи. Делать открытки из бумаги, которую еще никто не видел, – это же самая сказочная работа.
      Еще раз спасибо за рассказ и за те воспоминания, которые вы мне навеяли своими фотками.

    1. читала твою розповідь з превеликим захопленням!!!! а потім розповідала чоловіку.
      дуже захотілося і самій там побувати,
      спасибі за таку чудову екскурсію.

    1. Ой как интересно было читать! Спасибо за этот рассказ, я тоже окунулась немножко в эту атмосферу. Вы такие молодчины, что так много путешествуете!

    1. Захоплююча розповідь про захоплюючу подорож.
      Яно, я, яка завжди в захваті від вашої подорожі/рохзповіді)))))

Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *