Ми повернулися! (історія # 2)

Ні хао! Саме так вітаються люди в цій безкраїй країні, що простягається від сибірських степів до тропічних джунглів, де гори, що врізаються в небо чергуються з пустелями.

Це одна із найдавніших цивілізацій світу, яка увібрала у себе велику кількість культур – вона пам’ятає і могутню армію Чингіз Хана, і період розквіту за династії Мінь, і занепад та відбудову за династії Цинь.

Відвідуючи її зараз ви відчуваєте якесь дивне дежавю, адже не так давно і в нас були піонери, комсомольці, партія, червоні прапори та лозунги на вулицях. Хоча все це добре «вписується» у сучасне життя розвинутого бізнесу, що здавалося, суперечить саме собі.

Ви, напевно, здогадалися, про яку країну йде мова, адже її назва походить від династії Цинь, яку римляни (купуючи шовк) називали Cina, що згодом перейшло у звичне для нас China – Китай.

Ми, як затяті туристи, мріємо відвідати усі визначні архітектурні пам’ятки світу. А після нашої подорожі Шрі Ланкою я загорілася бажанням побачити Велику Китайську Стіну. І от минулого тижня я не лише побачила, але і пройшла не один кілометр по ній. Але давайте про все по порядку (попереду довжелезна розповідь і близько сотні фото).

День перший.

Без пригод не обійшлося (як завжди) – завдяки “злагодженій та чіткій” роботі Укрзалізниці ми майже запізнилися на літак. І якби не Свєта, яка мчала через київські затори зі швидкістю світла та переконувала нас, що треба мислити позитивно, ми навряд чи встигли б. А все сталося тому, що потяг запізнився більш ніж на годину. Здавалося б, банальна річ, але до посадки на літак з вокзалу у нас часу не залишалося.

Мисливши позитивно ми таки промчали зону митного контролю та увірвалися на стійку реєстрації буквально за 5 хвилин до її закриття.

Переліт Київ-Пекін тривалий та виснажливий – 9 годин у повітрі. Різниця в часі з Китаєм у нас 5 годин (6 годин взимку), тому вилетівши в 15-тій годині дня ми прилетіли в 5 годині ранку.

Наша перша екскурсія – центральна площа Пекіна Таньяньмень та Заборонене місто Гугун (палац імператора).

Подорож у Китай :: Площа Тань Янь Мень

Площа Таньяньмень в перекладі з китайської дослівно означає ворота до небесного палацу і вважаєтьсь найбільшою у світі міською площею. Вона розташована перед входом у Заборонений Палац.

Площа Таньяньмень

позаду нас величезна клумба, яку оформили для святкування дня заснування КНР, такі клумби та квіти можна було побачити повсюду у Пекіні

Заборонене місто, що є найбільшим у світі палацовим комплексом заступає трибуна із потрером Мао Цзедуна:

Трибуна перед Забороненим містом в Пекіні

Китай :: Пекін :: Площа Таньяньмень

Чому ж палац називають забороненим? Тому що, окрім імператора та його свити доступ простим людям до нього був закритий.

Маленьке попередження – якщо ви збираєтесь у Китай раджу пофарбувати волосся в чорний колір, на блондинок там «відкрите полювання з фотоапаратами». Білий колір волосся для них настільки не звичний, що практично всі обертаються, тикають пальцями і без твоєї згоди фотографують (добре, що не підходять і не виривають волосинки). Наш гід розповіла нам, що біле волосся це символ удачі для китайців, тому увагою я обділена не була. На початках мені це навіть подобалося, але згодом ми просто таки тікали від набридливих папарацці.

Китайці люблять блондинок

Палац імператора налічував 9999 кімнат (частина з них уже зруйнована), на одну кімнату менше ніж у Бога (адже імператор – майже Бог).

В палаці можна побачити декілька скульптур тварин – черепахи, лелеки, дракони та химерні леви з головою дракона.

лелека – символ імператриці

У будівництві палацу за легендою брало участь більше мільйона китайців.

основні кольори в палаці – жовтий (символ імператорської родини) та червоний (символ краси)

палац оточений стіною та ровом, який виритий у формі лука

усі малюнки зроблені блакитним кольором, що символізує небо

Мені особливо сподобалася система відведення води. Зверніть увагу на драконів:

На цьому фото краще видно:

А також декоративні цвяхи, за допомогою яких укріплена черепиця на дахах:

Палац також прикрашений картинами, що висічені з монолітніх каменів:

Площа палацу дуже велика, за 3 години екскурсії нам вдалося обійти всього лиш його частину та трішки погуляти у імператорському саду.

Далі по програмі ми відвідали чайну церемонію, де спробували багато різних сортів чаю:

І вечором першого дня відправилися на прогулянку у парк біля нашого готелю. До речі, ні англійською, ні російською у Китаї люди не розмовляють (хіба що одиниці) тому спілкування з місцевим населенням для нас було досить проблематичним. Я спеціально вивчила декілька фраз на китайській, але і вони рідко допомагали. Все спілкування в основному зводилося до мови жестів 🙂 .

А ось і парк, до речі, вхід у будь-який парк у Китаї платний (і не лише для туристів – для місцевих також). Можна придбати як одноразовий квиток так і абонемент на довший період:

День другий:

День розпочався із відвідин гробниці імператорів династії Мінь і Цинь. Після перенесення столиці Китаю із Нанкіна в Пекін третій імператор династій Мінь вирішив побудувати собі гробницю, яка і стала місцем захоронення практично усієї династії.

перед вдоход у парк, що вере у гробницю

у парку є спеціально споруджені слоники-стільці, на яких можна відпочити, шкода що вони зроблені з мармуру – сидіти на них холодно

обманний вхід у гробницю

На даний момент гробниця розграбована, мумія імператора спалена під час культурної революції в 70-тих роках, в середині гробниці залишилися лише трон імператора, його дружини та наложниці.

маленька перерва по дорозі з гробниці

Наступна зупинка – Велика стіна! Височенні сходинки (деякі з них по 40-50 см у висоту), натовпи китайців (говорять, що ти не справжній китаєць, якщо ти не був на Стіні) та туристів з різних куточків світу, гірський вітер та палюче сонце – і ось вона, заповітна мрія.

Починаємо підніматися – ось відео, яке ми зняли на початку (я знаю, якісь у нього паскудна, але маємо що маємо):

Наш шлях по Великій Стіні проходив через три башти, кожна все вище і вище в горах за попередню. Здавалося б, відстань між ними зовсім не велика, усього лиш декілька кілометрів, проте йти як вверх так і потім спускатися вниз було дуже важко.

Ось наше відео з вершини:

По дорозі вниз побачили одинокого монаха:

По дорозі в готель купили свіжих фініків (ніколи раніше не їла саме свіжих) – на смак і не скажеш що це фінік, більше нагадує райське яблучко, тільки м’якше і зовсім не терпке:

День третій:

Ламаістський храм “Юнхегун” – найбільший ламаістський буддиський монастир в Пекіні, в якому знаходиться величезна дерев’яна статуя Будди, що занесена в книгу рекордів Гіннеса (нажаль фото показати не можу, так як в храмі фотографувати заборонено).

монахи

і монашка

Наступна екскурсія – Храм Неба. В цей день в Пекіні стояв жахливий смог – дихати було просто нереально.

ось так просто на вулиці практикують каліграфію – кісточкою і водою малюють ієрогліфи

Ієрогліфів у китайській мові близько 10 тисяч і не кожен китаєць знає і розуміє усі зних, а мова настільки різноманітна, що жителі північної та південної частини Китаю часто не розуміють один одного. Саме тому усі телепередачі транслюються із субтитрами.

Далі на нас чекав літній сад “Іхеюань” – сад імператриці (власне наложниці, яка народивши імператору сина стала імператрицею, а імператриця після цього стала наложницею):

в парку знаходиться досить велике озеро, по якому можна покататися на ось такому чудернадському драконі-кораблі

а це мармуровий корабель імператриці

сподобалася мені їхня телефонна будка

через парк проходять водяні канали, а в них ростуть лотиси, квіти яких вважаються символом буддизму

Того ж дня ми відвідали олімпійське містечко в Пекіні – національний стадіон “Пташине гніздо” і критий басейн “Водяний куб”, які були спеціально збудовані для Олімпіади 2008 року:

На цьому наша екскурсійна програма з гідом закінчилася і ми почали досліджувати Пекін самостійно – розпитали про цікаві місця відпочинку, записали усе ієрогліфами на листочку паперу (який став найціннішим протягом наступних декількох днів) і продовжили активно відпочивати.

День четвертий:

Китайський Дісней Ленд під назвою Happy Valley – досить великий парк розваг із закрученими американськими гірками, кімнатою жахів, різними “блювотними” атракціонами та 3D кінотеатрами:

різнокольорові талісмани Олімпіади

мене вже встигли розмалювати

на цих гірках ми навіть покаталися – добре що я зняла окуляри і не бачила як ми їхали – я всього лиш встигала помічати небо, яке чомусь постійно було то зліва, то справа 😀

День п’ятий:

Пекінський зоопарк і океанаріум – зоопарк знаходиться у жахливому стані, нам було дійсно шкода тварин. Єдиний плюс – побачили гігантську панду:

А океанаріум вразив різноманітністю риб та красивим оформленням інтер’єру:

У другій половині дня ми відвідали телебашню – найвищу будівлю у Пекіні з якої можна оглянути все місто:

ось такий там відкривається краєвид

а це відбитки долонь якихось відомих китайців

і ще одна приставуча китайка, яка дуже хотіла зі мною сфотографуватися

День шостий

ми провели у Парку Світу – там зібрані мініатюрні копії архітектурних досягнень зі всього світу:

Сіднеєвська опера

Тадж Махал

ворота до Вавилону

І також відвідали парк Беі Хаї – у ньому знаходиться велика біла пагода:

Наш останній день перебування в Пекіні ми витратили на пошуки додаткової валізи, у яку б влізли усі солодощі, фрукти та сувеніри, які ми купили для наших друзів та родичів 🙂 . Ось така видалася відпустка – тепер хочеться пролежати декілька днів на дивані і просто нічого не робити.

І на завершення, як я і обіцяла – набір паперу Pepper’s Christmas Party у подарунок тому, хто вгадає країну та архітектурну пам’ятку:

Айла, чекаю вашу адресу на електронну пошту letrodectus@gmail.com.

SUBSCRIBE TO MY NEWSLETTER

30 Comments

    1. Прикольный рассказ про ваше путешествие. Как будто сама там побывала, хотя сама предпочитаю более умиротворенный отдых возле моря или бассейна.
      Но хочу отметить, что отчасти я была права. Вы все-таки побывали возле Сиднейской оперы. Интуиция меня не подвела. Маленькое УРА!

    1. Яна, дякую за таку класну історію по ваш відпочинок))) Дуже захоплююче,аж сама захотіла)))

    1. Молодці !!! Дуже рада за Вас! Так і треба витрачати відпустки – життя одне, а навколо стівльки всього цікавого … Фото вдалі, дякую за описання, наче сама там перебувала .

    1. Спасибо!!!Как будто еще раз побывала в Пекине!!! Как же люблю я Китай, со своим колоритом. Интересно,фотки такие же все, как у меня)))За исключением Happy Valley, вот там я еще не побывала!

    1. Ребята, Вы такие молодцы! Я всегда очень радуюсь за людей, которые и отдыхают активно. Сама пока не могу…,но благодаря таким фото-видео репортажам и для себя строю планы на будущее! Главное верить!)
      Спасибо за интересную статью!

    1. Чудова подорож, цікава розповідь, класні фотки! Яна, з задоволенням тебе побачила і почула на відео (немов би, познайомилися поближче;)).

    1. Ну ничего , я читала на одном дыхании! какие же вы молодцы, на самом деле я как будто сама с вами гуляла там! Моя мечта тоже увидеть Китайскую стену, и я как будто уже кусочек и увидела! Спасибо огромное за рассказ, Ян!

    1. Интересно очень! Не знала, что бывают буддийские монашки. Интересно, было ли в этом парке архитектурных миниатюр что-то с территории России и Украины?

    1. Як я вами захоплююся!!! Ви такі молодці, що подорожуєте світом!!!
      Пи.си.: а тільки китаянки хотіли з тобою сфоткатися, чи китайці-дядечки теж?)))

    1. Яночка, дякую за чудову розповідь. Дуже цікаво було за вами спостерігати. На відео дуже прикольні коментарі 🙂 Рада за вас, що змогли так классно відпочити!

    1. Очень интересное путешествие! Безумно люблю восток, когда-то читала книгу “Остання імператриця Китаю”, там хорошо рассказывалось про интересные места, особенно в закрытом городе.
      Яна, спасибо за рассказ. Мне теперь еще больше захотелось там побывать!

    1. Дуже класна розповідь! 🙂 Дякую, читала із задоволенням. Тепер і в мене виникло бажання туди відправитися! :)))

    1. Дуже гарна і змістовна розповідь, ви молодці, що вмієте так цікаво спланувати свою відпустку.Рада що ви вже дома,знаю які виснажливі бувають ці подорожі.

    1. Просто захопливо! Яночка, я наче ходила там разом з Вами. Переживала Вашы емоції, та 2приставання” китайців (слава блондинкам!!!:-))

    1. класно! Ви молодці, що дивитесь світ, поки ще діток немає, а то потім вже зовсім інші пріоритети:-)
      і фотки такі суперові, в мене є “китайська” бумажка, ну прямо наче під них зроблена-)) от мені цікаво – ті фото, де ви вдвох, то ви мовою жестів просили китайців вас сфотографувати?

      1. Таня – ні 🙂 ми просили нашого гіда фотографувати. в цьому величезна перевага індивідуальних екскурсій, адже ми всюди були тільки вдвох (плюс гід)

Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *